Творча діяльність
Творчий процес Дмитра Коваля
Творчість Дмитра Коваля — це глибоке занурення у внутрішній світ людини, у багатошаровий простір власних спостережень, спогадів і снів. Його полотна народжуються з тонких відчуттів, емоцій і моментів, що торкаються серця. Кожен твір — це розмова з життям, спроба віднайти істину в його щоденній красі та драматизмі.
Заперечуючи комерційне мистецтво, Дмитро Коваль декларує своєю творчістю щиру відданість правді життя. Його мистецтво — це шлях митця-подвижника, який невтомно працює, керований небесним покликанням творця і деміурга власного Космосу.
«Мені особливо цікавий постійний пошук. Прагну, щоб у кожній роботі була творча знахідка, щоб з’являлося щось нове. Аби створити будь-який твір, потрібно відчути емоцію — іноді навіть біль. Щось має заболіти в серці. Тоді знаходиться форма, народжується жива мова живопису», — говорить художник.
Майстерня — театр митця
Дмитро Коваль використовує будь-яку нагоду, аби писати — навіть якщо це всього година чи п’ятнадцять хвилин. Його майстерня для нього — не просто робочий простір, а театр, як він сам неодноразово казав. Тут кожне полотно має свою роль, кожен мазок — репліку, а сам митець — режисер і єдиний глядач цього внутрішнього дійства.
Майстерня — його творча кухня і сакральне місце, де він може бути цілковито відвертим. Дмитро любить самотність під час роботи: не терпить поглядів ззовні, бо саме в тиші, коли навколо лише запах фарби й шелест пензля, народжуються справжні емоції. Його картини з’являються з глибин душі, у повній самоті, де зникає все зайве — і залишається тільки він і полотно.
Образи і сенси
У творчому процесі Дмитро Коваль часто працює паралельно над масштабними композиціями та камерними образами — серією «Сухі квіти». На перший погляд прості, вони сповнені глибокого символізму. Ці спрощені форми несуть тонку метафору тлінності й краси, у них — спокій і сила, біль і примирення.
«Іноді такими квітами я можу сказати більше, ніж портретом чи пейзажем. Кожен букет — самодостатній і характерний, він несе власне смислове навантаження. Коли дивишся на них — відпочиваєш душею», — зізнається митець.
Творчість Дмитра Коваля — це діалог із часом, зі світом і з самим собою. Це простір, де емоція перетворюється на форму, а форма — на живописну молитву про людину, світло і вічність.